Знову я їду чистим полем,
Все та ж блідий місяць,
І сумно згадати мимоволі
Колишні щастя часи.
Наче я закоханий і молодий,
Як ніби щастя знову живе, -
І літньої ночі вологий холод
Моїй душі вогонь дає.
Я їду. Зірки дивляться в очі…
одна впала… пробудив
Різноманіття неба ночі,
Згас срібний вигин…
...............................
Знову я їду полем чистим,
Всі ті ж зірки і місяць…
Душа сповнена тугою променевої,
Билим вогнем на мить сповнена…
16 червень 1899
