Прощай. В останній раз жорстоко
Я обдурив твої мрії…
Моє каяття глибоко
потім, що мені пробачила ти…
Коли б ти, як раніше було,
Про муках серця свого
У своєму посланні говорила, -
Я не сказав би нічого…
Але ці рядки прóсти, короткі,
тягнуть мене, як всякий раз,
Вирішити блакитні загадки
Твоїх чарівних очей…
3 лютого 1900
