прощати. Я холодність зауважив
Так само - в тривозі і в тиші.
Про, якби хоч мить був світлий
Безцільний травня твоєї душі!
Про, якщо б знала ти велич
нечуване буття!
Про, якщо б впала байдужість, -
Ми знали б щастя - ти і я!
Але це щастя неможливе,
Як неможливі всі мрії,
Які часом помилково
Моїй душі вселяти ти.
26 серпень 1902
