стежками таємними, нічними…


стежками таємними, нічними,
При світлі траурної зорі,
Прийдуть замучені ними,
Над ними постануть упирі.
Овеют примари нічні
Їх помисли і справи,
І загинє ще живі
Їх занадто ситі тіла.
Їх кораблі у вирі водної
Чи не знайдуть іржавих якорів,
І не встигнути дочесть відхідний
тобі, пузатий ієрей!
Задоволених сите обличчя,
Сховайся в темні труни!
Так нам велить часів велич
І розоперстая доля!
могила, наповнені гнилизною,
вільний, скинь з могутніх плечей!
Усе, все - нехай стане легким пилом
Під сонцем, не утомленим палити!

3 червень 1907

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Олександр Блок
залишити коментар