Ти пробуджувалася вранці рано
І покидала милий дім.
І довго, довго з туману
Спис мерехтіло за пагорбом.
А я, трохи отрок, слухав чутки
Про силу дивную твою,
І ворушив мечів осколки,
Тобою розкиданих в бою.
Досить жити в розлуці колишньою -
Чи не вийдеш з дому з ранку.
Я все закоханих і бунтівна
Дивлюся в очі твої, сестра!
Вчи мене денного бою -
Уже не той юнак я,
І світу тісній відкрию
Політ вільного списи!
(Квітень травень (?) 1907)
