Ти просиш відповіді на страшне запитання:
Чи живуть в душі моєї промови,
Що жили колись, - але вітер розніс
Слова - до невідомої зустрічі…
Про, якщо ти просиш, корóток відповідь:
Ти, мила, все воскресила,
Про що сумував безнадійно поет,
Чому його життя навчило…
Я знову сумую, безумств знову,
І гірко мені колишнє горе…
А серце, в якому сяяла любов,
У холодну кинуто море…
Про, якщо ти просиш, корóток відповідь:
Я в житті моєї не зруйную
Ілюзію милих і легких перемог,
Впали на пристрасну душу…
Ти просиш відповіді на страшне запитання!
Я чекаю незвіданою зустрічі
З далекої і милою - чиї пісні забрав
Опівнічний вітер - далеко!..
20 вересня 1899
