У сирому нічному тумані
все ліс, да ліс, да ліс…
У глухому сиром бур'яні
Вогонь блиснув - зник…
Знову блиснув в тумані,
І здалося мені:
підвал, вікно, герані
Червоніють на вікні…
У сирому нічному тумані
На червоний блиск вогню,
На червоні герані
Зробити це кінь.
І бачу: в світлі червоному
Хата в бур'ян вросла,
Хто знає нещасним
бур'яном заросла…
І солодко в очі глянув
невідомий вогонь,
І над бур'яном прянул
Переляканий мій кінь…
«Про, друг, тут цілий не будеш,
Швидше звідси геть!
Доїдеш - все забудеш,
Забудеш - канеша в ніч!
В тумані, да buryyane,
Дивись, - продаси Христа
За жадібні герані,
За червоні уста!»
грудень 1912
