Все на землі помре - і мати, і молоді,
Дружина змінить і покине друг.
Але ти вчися куштувати іншу солодкість,
Дивлячись у холодний і полярне коло.
Бери свій човен, пливи на дальній полюс
У стінах з льоду - і тихо забувай,
Як там любили, гинули і боролись…
І забувай пристрастей бувалий край.
І до здригання повільного хлада
Втомлену ти душу привчи,
Щоб було тут їй нічого не треба,
Коли звідти ринуться промені.
7 вересня 1909
