Все так же блукаємо по землі…


Все так же блукаємо по землі -
Ти ангел, сплячий непробудно,
А я - сторонній і убогий,
У твоєму загорнутий крилі.

Сліпий веде з собою сліпця,
Але частіше кругом миготять стріли,
І я рукою оторопів
Зберігаю взаємні серця.

але, якщо Ангел-лебідь никнет,
Що я можу в його крилі?
Стріла відшукає і проникне
І прігнетет до рідної землі.

Але будемо разом. лебідь сонний
І я - переможений слідом за ним -
Як дим кадильний, запашний,
До початків взнесшійся своїм.

17 жовтня 1905

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Олександр Блок
Додати коментар