Темна і сумрачна була
липень ніч. Я чекав побачення.
Алея довга вела
туди, до її пахощі…
Я довго чекав. уже зоря
Покрила неба половину,
І, яскравим полум'ям горя,
Прокинулися сонні вершини,
І в перших сонячних променях
Знайшов я прах далекій мрії:
Полуувядшую потемки
пахучу троянду, -
Застава обдуреною мрії…
Я зберіг квітка пахучий
І, згадавши милі риси,
Цілу нині прах летючий…
4 серпень 1899
