Смерть і час панують на землі -
Ти владиками їх не клич.
Вл. Соловйов
Знаю, бідна, тяжкий тягар
Ти від століття втомилася нести.
Нарікаєш ти на бездушне час, -
Я з відкритою душею в дорозі.
Тут вирують невірні бурі,
Злі сни пролітають, брязкаючи.
Над тобою – всевластность лазури,
Немає в тебе - променистого дня.
Але у таємниці німого бачення
розцвітеш, оновлення горя.
Всі мрії швидкоплинного тління
Молода розвіє Зоря.
15-16 вересня 1901
С.-Петербург
