Що з тобою - не знаю і не приховую -
Ти хвора прозорою білизною.
Милий друг, дізнаєшся, що з тобою,
Ти дізнаєшся наступної весни.
Ти зрозумієш, коли, в подушках лежачи,
Ти не зможеш закинути рук.
І тоді зійде до тебе на ложе
безперервний, тужливий звук.
Тінь лампадки здригнеться і стривожить,
Хтось, відокремившись від стіни,
Підійде - і повільно покладе
Ніжний саван сніжної білизни.
5 грудня 1903
