9
Над кращим створенням Божим
Зазнав я силу зневаги.
Я палицею вдарив її.
поспішно одяглася. іде.
пішла. Оглянулась пугливо
На сизі вікна мої.
І немає її. У сизі вікна
Вливається вечір непогожий,
А далі, за мороком негоди,
Горить заграва облямівка.
далекі, вологі доли
І близьке, бурхливий щастя!
Один я стою і слухаю
Тому, що мені скрипки співають.
Співають вони дикі пісні
Про те, що, що вільним я став!
Про те, що, що на кращу долю
Я низьку пристрасть проміняв!
13 березня 1910
