Мчить мене мертва сила,
Мчить по сталевому шляху.
Небо смутком затьмарило,
В серці - твій голос: прощати.
що, і в розлуці чиста ти
И непорочно свята.
Он вогневого заходу
Ясна гасне риса.
Немає безнадійного горя!
Серце - під гнітом праці,
І небесні простори -
Ти - золота зірка.
