друг, подивися, як в долині небесної
Димні хмаринки пливуть під місяцем,
бачиш, прорізав ефір безтілесний
Світло її блідий, бездушний, порожній?
Годі дивитися в це зоряне море,
Годі прагнути до холодної місяці!
Хіба мало щастя в життєвому просторі?
Хіба мало спеку в серцевому вогні?
Місяць холодний тобі не відповість,
Зірок віддалених досягти немає сил…
Холод могильний всюди тебе зустріне
У далекій країні безрадісні світил…
Липень 1898
