Природи вечора могутньої…


Природи вечора могутньої
У вікно струмує аромат;
Я фісгармонії співучої
Докучний стогін залишити радий;
Поспішаю в забутий кут саду,
Де сосен сувора гряда
Вона нахилилася гілки до паркану
Над чистим дзеркалом ставка;
Віддатися милому забвенью,
Закликати мрії минулих снів…
А там підкаже натхнення
Співзвуччя пісень і віршів!..

3 серпня 1899

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Олександр Блок
Додати коментар