Ось вони, сумні, повні пристрасті
Або любові без кордонів
листи… Вона їх писала без щастя… -
Капали сльози з вій…
Так і тремтять на сторінках забутих,
У цих побляклих листах
сльози німі, - без щастя пролиті, -
Горе я бачив в очах…
Ось вони, сумні, повні пристрасті, -
Днів пережитих друк.
Що мені колишнє? відблиски щастя,
Відгомін загиблої невідомої влади?
Хіба я стану мовчати?
1 листопада 1899
