Я ніколи не розумів
Мистецтва музики священної,
А нині слух мій розрізняв
У ній чийсь голос таємний.
Я полюбив в ній ту мрію
І ті душі моєї хвилювання,
Що всю колишню красу
Хвилею приносять з забуття.
Під звуки минуле постає
І близьким здається і ясним:
Те для мене мрія співає,
Те віє таїнством прекрасним.
17 Січня 1901
