Мої гріхи тяжчі за біди
Перед тобою, моя Душа.
Коли був живий мій старий дід,
Я був замисленішим пажа.
Але діди старі пішли,
І я оплакав кожен труну.
Сьогодні жниці принесли,
Як за старих часів, останній сніп.
І знову з заржавленим серпом
Стара стала біля ганку,
як у давнину, коли я був пажем
Без обручки.
Коли я був сумніше дня,
Коли посмішка мені не йшла,
Коли Ти зустріла мене
І, нерозділене, пройшла.
Коли все ті, хто нині там,
Сумно доживали тут,
Коли мені був єдиний храм -
суворий дол, німа весь.
18 липень 1903
