Про, не дивися в очі мої з докором…


Про, не дивися в очі мої з докором,
Чи не призивай до безмовності і сну!
Я знаю, один, за цим темним поглядом
Таїться пристрасть за колишню весну…

весна була! У небесних сферах віддалених
горіли зірки; їх затьмарила ти
Блиском очей веселих і сумних,
Що яскравіше зірок, понад краси…

Про, не дивися в очі мої з докором
І дай скуштувати колишнього торжества!
Ти знаєш, один, за цим гордим поглядом
І життя, і смерть, і вигляд Божества!

5 Січня 1900

Оцініть:
( Поки що оцінок немає )
Поділіться з друзями:
Олександр Блок
Додати коментар