4
Знову з віковими тугою
Пригнулись до землі ковила.
Знову за туманною рікою
Ти кличеш мене видали…
помчали, пропали без вести
Степових кобил табуни,
Розв'язані дикі пристрасті
Під ярмом ущербної місяця.
І я з століть тугою,
Як вовк під ущербної місяцем,
Не знаю, що робити з собою,
Куди мені летіти за тобою!
Я слухаю гуркіт січі
І трубні крики татар,
Я бачу над Руссю далеко
Широкий і тихий пожежа.
Охоплений тугою могутньої,
Я нишпорю на білому коні…
Зустрічаються вільні хмари
У імлистій нічний височині.
Здіймаються світлі думки
У розтерзаному серці моєму,
І падають світлі думки,
Спалені темним вогнем…
«Явись, моє дивне диво!
Бути світлим мене навчи!
Здіймається кінська грива…
За вітром волають мечі…»
31 липень 1908
5
І імлою бід чарівних
Грядущий день заволокло.
Вл. Соловйов
Знову над полем Куликовим
Зійшла і Розточчя імла,
І, немов хмара суворим,
Грядущий день заволокла.
За тишею непробудно,
За розливається імлою
Не чути грому битви чудний,
Не видно блискавки бойової.
Але дізнаюся тебе, початок
Високих і бунтівних днів!
Над вражьим станом, як бувало,
І плескіт, і труби лебедів.
Не може серце жити спокоєм,
Недарма хмари зібралися.
Збруя важкий, як перед боєм.
Тепер твій час настав. - Молися!
23 грудня 1908
