Видно дні золоті прийшли.
Всі дерева стоять, як в сяйві.
Вночі холодом віє з землі;
Вранці біла церква вдалині
І близька і зрозуміла обрис.
Всі співають і співають далеко,
Хто співає - не зрозумію; а здавалося,
Ніби до вечора там, на річці -
В очеретах чи, в сухий осокé -
І знайома пісня лунала.
Тільки я не хочу дізнаватися.
Та й пісням знайомим не вірю.
Все одно - мені співака не зрозуміти…
Від себе чи приховувати
фатальну втрату?
24 серпень 1901
