II
Пора забутися повним щастя сном,
Досить нас мучило сладострастье…
спокій всюди. Ти чуєш: за вікном
Нам соловей пророкує щастя?
Тепер одного кохання сповнені серця,
Однією любові і млості солодкої.
Всю ніч хочу я плакати без кінця
З тобою удвох, від всіх крадькома.
Про, плач, мій друг! Сльоза туманить погляд,
І морок ночі рухається туманно…
Дивись у вікно: заснув безмовний бор,
Хитаючи гілками таємниче і дивно.
Хочу я плакати… Плач моєї душі
Твоєю пристрасті не перерветься…
У мовчазної, солодкої, таємничої тиші
Пісня солов'їна мчить…
весна 1898
III
Нехай світанок дивиться нам в очі,
Соловей співає нічний,
Нехай хоч раз в темряві ночі
Обов твій стан рукою.
І човник піде, хитаючись
У довгих темних очеретах,
Ти прільнешь до мене, пестячи,
З спекотної пристрастю на устах.
співай любов, нехай з чудової піснею
Голос ллється все сильніше,
ти прекрасніше, ти чарівніше,
Чим опівнічний соловей!..
може 1898
